Планування життєвого та професійного шляху

Світлана Семененко, вчитель психології, практичний психолог
КУ СССШ №1 м.Суми

Цільова група:

• учні 11 класу

Тривалість:

• 45 хв.

Мета заняття:

• ознайомити учнів з поняттям планування, алгоритмом прийняття рішень;
• розвивати вміння планувати свої дії як перший крок для досягнення поставлених цілей.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

• зміст понять «планування», «алгоритм прийняття рішень»;

розуміє

• важливість планування життєвого та професійного шляху;

вміє

• визначати короткотермінові та довготермінові цілі;
• планувати конкретні кроки для досягнення цілей;

може

• використовувати алгоритм прийняття рішень під час вибору професії;
• прогнозувати майбутні результати;
• оцінювати ресурси;
• брати відповідальність на себе.

Методи і техніки:

• «мозковий штурм»
• бесіда
• робота в малих групах

Обладнання:

• папір А-4
• фломастери
• фліп-чарт
• маркери

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Таблиця «Проектування життєвого шляху»

Додаток 2. Алгоритм прийняття рішень

Хід заняття:

1. Вступна частина

1.1. Повідомте учням тему і мету заняття - дізнатися більше про планування, алгоритм прийняття рішень. Акцентуйте увагу учнів на необхідності планування свого життя для досягнення завдання, мети, успіхів в особистому і професійному житті. Зазначте важливість покрокового планування життя людини, що пов’язано з усвідомленням та прийняттям себе як дорослої особистості і професіонала.

1.2. Запропонуйте старшокласникам обрати девіз, який відображав би життєву позицію, погляд у майбутнє. Спонукайте учнів до презентації свого девізу.

2. Основна частина

2.1. Запитайте в учнів, як вони розуміють поняття «планування життя». Відповіді запишіть на дошці. Підсумуйте написане, акцентуючи увагу на праві учнів вибирати свою позицію, підкресліть визначення, яке найчастіше обирають учні.
Обговоріть з учнями, чи збігаються розуміння планування життя з їхніми особистими майбутніми планами? Чи використовують учні у своєму житті планування? В яких ситуаціях?

2.1. Поінформуйте учнів про планування життя на довготривалий час і на короткий термін. Зазначте, що в людини можуть бути і віддалені, і близькі цілі - мрії. Запропонуйте учням заповнити таблицю (Додаток 1) «Проектування життєвого шляху». Дайте можливість учням озвучити свої напрацювання. Обговоріть з учнями запитання: легко чи важко було вам виконувати цю вправу, чи заповнені всі графи у таблиці, чого більше - особистого чи професійного у таблиці? Зробіть висновок до вправи: важливою ланкою для досягнення мети, успіху є вміння ставити мету, визначати завдання. Порекомендуйте час від часу повертатися до цієї вправи.

2.2. Надайте учням інформацію про те, що з віком збільшується уміння розмежовувати можливе і бажане. Загалом здатність відтермінувати безпосереднє задоволення, працювати заради майбутнього, не чекаючи нагороди - один із найголовніших показників особистісної зрілості людини. Зауважте, що побудова життєвого плану тісно пов'язана з професійним самовизначенням. З мрії, де все можливо, абстрактного ідеалу поступово вимальовується більшменш реалістичний, орієнтований на дійсність план діяльності.
Запитайте учнів: чи легко вам у житті щось вирішувати? Чи швидко ви прийняли рішення відносно вибору професії? Що іноді примушує довго вагатися, перш ніж прийти до рішення?

2.3. Вибір професії пов’язаний із процесом ухвалення рішень. Ухвалення рішень вдається по-різному. Обговоріть з учнями, які риси і як впливають на ухвалення рішення? Чому деякі люди чекають, щоб рішення прийняв хтось інший? Що допомагає, а що заважає планувати життєвий план? Спонукайте учнів презентувати свої позиції.
Наголосіть, що при побудові життєвого плану предметом роздумів повинен стати не лише кінцевий результат, але і способи його досягнення, шлях, яким треба до нього йти, оцінка об’єктивних і суб'єктивних ресурсів, які для цього знадобляться.

2.4. «Мозковим штурмом» запропонуйте учням скласти алгоритм ухвалення рішень. Пропозиції фіксуйте на фліпчарті, підтримуйте динаміку обговорення, висловлювань. Порівняйте запропонований алгоритм ухвалення рішень (Додаток 2) із баченням учнів. Наголосіть, що алгоритм ухвалення рішень можна застосувати до будь-якої ситуації, де необхідно зробити вибір. Це може бути дуже проста ситуація, наприклад, яку куртку краще купити, а може бути і така складна, як вибір професії.

2.5. Запропонуйте учням у групах по 4 особи спланувати та описати покрокове втілення мрії, яку обере вся команда, використовуючи алгоритм ухвалення рішень та обравши термін для досягнення мрії. По завершенню роботи запропонуйте учням презентувати свої результати. Запитайте учнів, чи хочуть вони доповнити презентації команд? З якими труднощами зіткнулися? Чи враховані особисті риси людини та темперамент? Як враховано вплив оточення людини, а саме: рідних та близьких?

2.6. Наголосіть, що вибір професії - не вічний обіт. Людина може змінювати професії, шукати себе, головне самореалізація. Для цього потрібне навчання впродовж життя, вміння ризикувати, прогнозувати результат.

3. Підсумкова частина

3.1. Підведіть підсумок заняття. Запитайте в учнів, як вони почуваються? Що нового почули? Запропонуйте пригадати девіз уроку. Чи є потреба його змінити? Чи потрібні такі заняття в майбутньому? Чим вони корисні?

3.1. Запропонуйте учням вдома виконати таку вправу: спланувати та описати покрокове втілення мрії (бажання), використовуючи алгоритм ухвалення рішень та обравши конкретний термін для досягнення мети.

Додаток 1

Таблиця «Проектування життєвого шляху»

Додаток 2

Алгоритм ухвалення рішень

1. Загальне орієнтування. Продумати ситуацію, усвідомити, що проблема існує, але у ваших силах передбачити деякі моменти і вжити необхідні заходи, щоб знайти вихід.

2. Визначення проблеми. Визначите для себе, що ви вирішуєте: в який навчальний заклад можна вступити з найменшими фінансовими витратами (цю проблему розв'язати неважко), або який навчальний заклад дасть вам можливість здобути найкращу для вас професію? Проблему можна формулювати й по-іншому: який вид діяльності дасть вам можливість якнайкраще реалізувати ваші здібності й одержувати задоволення від роботи. Усе це - різні проблеми, які потрібно чітко розрізняти.

3. Висунення альтернативних рішень. Слід розглянути (і, можливо, записати) якомога більше можливих варіантів, що навіть здаються, на перший погляд, нереальними і фантастичними.

4. Відбір найбільш відповідних рішень. Щодо кожного з обраних варіантів необхідно зробити висновок, наскільки він відповідний. Треба також продумати можливі наслідки цього рішення (наприклад: чи буде цікаво вчитися; чи зможете влаштуватися на роботу; з чого складається ця робота; чи справді вона вам підходитиме?). Деякі варіанти можна відразу легко відкинути через їх явну неприйнятність або через те, що наслідки можуть бути небажаними.

5. Здійснення й оцінка.