Місце України в інтеграційних процесах у Європі та світі

Валентина Воронецька, учитель історії
Гуманітарної гімназії № 1 ім. М. І. Пирогова
Вінницької міської ради

Цільова група:

• учні 10 класу

Тривалість:

• 90 хв.

Мета:

• ознайомити учнів з основними поняттями євроінтеграції;
• розвивати вміння критично мислити, приймати аргументовані рішення, розуміти ризики та шанси від обраного шляху;
• формувати підприємницькі компетентності, глобальність мислення та розуміння перспективи.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

• визначення понять «інтеграція», «ресурсовитратна економіка», «індустріальносуспільна свідомість», «лібералізація торгівлі»;

розуміє

• значення євроінтеграції для розвитку демократії, ведення успішної підприємницької діяльності тощо;

вміє

• за допомогою SWOT-аналізу знаходити позитивні й негативні сторони будь-якого явища, розуміти неоднозначність будьяких процесів;
• будувати плани на майбутнє з урахуванням можливих ризиків;

може

• аналізувати проблемну ситуацію;
• прогнозувати майбутні результати;
• оцінювати й усувати ризики;
• шукати оптимальні шляхи вирішення проблеми;
• брати на себе відповідальність;
• спілкуватися, висловлювати свою думку та захищати її.

Методи і техніки:

• «павутинка»;
• «гронування»;
• робота в групах;
• SWOT-аналіз;
• дискусія.

Обладнання:

• клубок червоних ниток;
• кольорові клейкі стікери;
• правила тренінгу на А4;
• епіграф уроку на плакаті;
• плакати зі словами «Так», «Ні», «Важко сказати», «Я за європейський вибір України».

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Текст «Україна - ЄС».

Хід уроку

1. Вступна частина

1.1. Нагадайте учням правила ефективного спілкування.

Закріпіть на дошці «Правила ефективного спілкування» у вигляді символічних піктограм, що їх можна знайти в Інтернеті. Це зекономить час на пояснення правил і буде доброю наочністю на уроці. Запропонуйте учням обговорити та прийняти ці правила.
(Один говорить - інші слухають; мобільні телефони - на тихий режим; дотримуватися регламенту; кожен має право на власну думку; не перебивати, коректно висловлюватись; кожна робота має право на подяку - бонуси, оплески і т. д.).

1.2. Стимулюйте учнів до активності на уроці.

1.3. Вправа «Павутинка».
Запропонуйте дітям краще пізнати один одного за допомогою клубка ниток. Передаємо клубок у довільному напрямку, залишаючи собі нитку; створюємо «павутинку». При цьому представляємося за алгоритмом: «Я - (називаємо ім’я), якби була (був) історичним діячем, то це була б (був би) … (називаємо), тому що…».
(Зразок: Я, Валентина, якби була історичним діячем, то це була б Маргарет Тетчер, бо я так само консервативна у поглядах, рішуча, впевнена в собі.)

1.4. По завершенню вправи зверніть Прокоментуйте результат спільної роботи: «Ми усі різні, але нас поєднала спільна діяльність. Ця “павутинка” неповторна, бо навіть якби ми захотіли її відтворити, це б не вдалося».

Стимулюйте учнів до аналізу:

• Що вам довелося зробити, щоб обрати історичного діяча? (Здійснити самоаналіз, обрати найважливішу рису свого характеру, порівняти себе з історичним діячем, зробити вибір.)
• Кому було важче обрати, першим чи останнім? Чому?

Запропонуйте останньому учаснику знайомства змотати клубок.

2. Основна частина

2.1. Оголосіть тему уроку, записану на дошці.

2.2. Попросіть учнів виокремити ключові слова теми (Україна, Європа, світ, інтеграційні процеси).

2.3. Запропонуйте дітям здійснити «ґронування» поняття «інтеграція».

Зразок відповіді на дошці (у зошитах):

2.4. Зачитайте і запишіть у зошитах визначення поняття «інтеграція»: Інтеграція (від лат. іntegrum - ціле, integratio - відновлення) - поєднання, взаємопроникнення. Це процес об’єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле, процес взаємозближення й утворення зв’язків.

2.5. Об’єднайте учнів у 4 команди.

2.6. Розкажіть учням, що поява на політичній карті Європи суверенної України - політична подія в розвитку сучасної міжнародної системи. Йдеться про державу, яка за розмірами своєї території, кількістю населення, економічними можливостями, інтелектуальним та науково-технічним потенціалом належить до розвинених європейських країн. Сьогодні Україна шукає своє місце в багаторівневій ієрархічній будові міжнародної системи. Позиція України вирішальна для формування структури цієї системи не тільки на регіональному, а й на глобальному рівні.

2.7. SWOT-аналіз на тему: «Україна - ЄС» (правила проведення SWOT-аналізу див. у розділі «Інтерактивні методи навчання»).

2.8. Запропонуйте учням опрацювати поданий текст (Додаток 1), роздрукований кожному учневі, та написати на кольорових клейких стікерах власні думки на основі прочитаного тексту.
Завдання для команд:
Команді 1 - сильні сторони України; що цінного має Україна для Європи.
Команді 2 - проаналізувати слабкі сторони та проблеми сучасної України.
Команді 3 - спрогнозувати шанси, які з’являться у нас і наших нащадків у разі вступу України в ЄС.
Команді 4 - висвітлити загрози щодо євроінтеграції України.

2.9. Презентація думок команд.
Запропонуйте командам припинити обговорення після завершення регламенту. Організуйте презентацію спільної роботи команд.
Обраним чотирьом доповідачам запропонуйте прикріпити папірці з записами у сегменті їхнього кольору та по черзі презентувати думку команди.

2.10. Учасникам інших команд дайте завдання доповнити або уточнити відповідь доповідача, якщо є охочі.

Приклад

2.11. Вправа «Займи позицію» Запропонуйте учням визначитися зі своїм вибором і дати відповідь «Так», «Ні», «Важко сказати» на твердження: «Я за європейський вибір України».
Заздалегідь розмістіть плакати з протилежними варіантами відповідей («так», «ні») у протилежних кінцях кімнати, а тих, хто обрав варіант «Важко сказати», розміститися посередині.
Попросіть учнів стати біля відповідного плакату залежно від їхньої думки («проголосувати ногами»). Виберіть декілька учасників і попросіть їх обґрунтувати свою позицію або запропонуйте всім, хто поділяє одну й ту саму думку, обговорити її та вибрати спільні аргументи на її захист. Після викладу різних позицій запитайте, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плакату. Наостанок запитайте, чи важко було робити вибір, визначаючи позиції? Після вправи запросіть учнів повернутися до своїх команд.

3. Підсумкова частина Рефлексія

3.1. З’ясуйте в учнів, чи виправдалися їхні очікування щодо уроку. Головне, щоб учні зосередили свою увагу на матеріалі уроку, своєму емоційному й інтелектуальному зануренні у зміст теми.

3.2. Підведіть підсумок уроку.

3.3. Подякуйте учням за активну роботу на уроці, виставте оцінки.

3.4. Оголосіть домашнє завдання:
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготуватися до семінару «Міграційні процеси в Україні».

Додаток 1

Україна - ЄС

У червні 2014 року Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, яка набула чинності 1 листопада 2014 року (економічна частина набуде чинності 1 січня 2016 року). Власне прагнення до асоціації з ЄС і спричинило Революцію гідності у листопаді 2013 року - лютому 2014 року і зміну всіх сфер політики держави. Можливо, і ви були учасником Майдану у своєму місті чи селі й теж спричинилися до зміни політичного вектора України.

Для України важливо, що вона чітко визначилась щодо євроінтеграційної стратегії. Зараз перед нашою державою стоїть завдання виробити тактику подальших дій, яка має врахувати складний комплекс геополітичних інтересів. Йдеться передусім про вторгнення Росії на територію України, анексію Криму, окупацію частини Донбасу, про трикутник інтересів Росія - ЄС - США і місце України у цьому трикутнику. Загалом напрям майбутнього цивілізаційного руху можна визначити як взаємодію трьох векторів - політичного, економічного і культурного. Найбільш гнучким є політичний вектор. Ніщо, окрім власної невизначеності, не заважає Україні ввійти до політичних структур Атлантичної цивілізації. Хоча вступ до ЄС і НАТО є справою майбутнього, проте чітке визначення напряму руху потрібне вже сьогодні.

Більш консервативним є економічний вектор. Тут ми маємо справу з економічними реаліями, які змінюються повільніше. На сьогодні позитивом є те, що Україна здобула статус країни з ринковою економікою. Після вступу до СОТ шанси України на вступ до ЄС помітно зросли. Адже принципи СОТ за своєю суттю збігаються з юридичними критеріями, необхідними для членства в ЄС, тобто вони передбачають лібералізацію торговельного режиму, поліпшення умов конкуренції, створення сприятливого інвестиційного клімату.

І, нарешті, найбільш консервативним є культурний вектор. Адже культурні та релігійні стереотипи більш стійкі, вони взагалі визначають самоідентифікацію нації. У нашого парламенту та уряду є достатньо важелів впливу на формування культурно-мовного середовища в державі, проте все ще блокується прийняття законів про захист української книжки, пісні, кіно.

Україна, як і всі держави світу, вступила в епоху глобалізації. А збереження її політичної, економічної та культурної ідентичності значною мірою залежить від вироблення правильного зовнішньополітичного курсу - орієнтації на Європу. Такий вибір зумовлений історією українського народу, його етнічними коренями та ментальністю, глибокими демократичними традиціями; ґрунтується на законному прагненні громадян України бачити свою державу невід’ємною складовою єдиної Європи.

⇒ Тенденції розширення Європейського Союзу на схід

Одним із найбільш значущих трансформаційних процесів після розпаду Радянського Союзу є розширення Європейського Союзу на схід. Цей процес створює абсолютно нову ситуацію на європейському континенті і наближує кордони ЄС безпосередньо до України. Водночас цей процес складний і громіздкий, оскільки остання хвиля охоплювала значну кількість держав. Отже, розглянемо основні аспекти та проблеми розширення ЄС на схід.

Спочатку (1952 р.) до Європейського Співтовариства входило шість країн: Бельгія, Італія, Люксембурґ, Нідерланди, Німеччина і Франція.

Економічне піднесення Співтовариства, а разом з тим і зростання політичної ваги держав-членів підтвердили успішність інтеграційних процесів. Протягом свого існування Європейське Співтовариство пережило чотири хвилі розширення. 1973 р. до нього приєдналися Великобританія, Ірландія, Данія, 1981 р. - Греція, 1986 р. - Іспанія та Португалія, 1995 р. - Швеція, Фінляндія й Австрія.

Після розпуску Варшавського Договору та Ради Економічної Взаємодопомоги Європейський Союз вирішив переглянути свої відносини з країнами Центральної і Східної Європи. Головну фінансово-технічну допомогу було надано Польщі та Угорщині, оскільки саме в цих державах найшвидше відбувалися економічні та політичні реформи, створювалося відкрите, ринково орієнтоване суспільство. Так ЄС розпочав підготовку до п’ятої хвилі розширення.

Наступним етапом було укладення угод про асоційоване членство між ЄС і державами-кандидатами: 1991 р. - з Польщею, Угорщиною та Чехословаччиною; 1993 р. - з Болгарією, Румунією та Словаччиною; 1995 р. - з державами Прибалтики, 1996 р. - зі Словенією. Хоча ці угоди надають можливість стати повноправним членом ЄС, проте не гарантують цього.

З огляду на складну політичну ситуацію в регіоні (війна в колишній Югославії, загострення політичної ситуації в Росії тощо) Європейська Рада на засіданні у Копенгаґені (червень 1993 р.) ухвалила рішення про розширення членства. Також було затверджено критерії, яким повинна відповідати держава, щоб стати повноправним членом ЄС.

1997 року на засіданні Європейської Ради в Люксембурзі вирішено розпочати переговори про вступ у ЄС із Польщею, Угорщиною, Естонією, Чехією, Словенією та Кіпром. На засіданні Європейської Ради в Гельсинкі (1999 р.) аналогічне рішення було прийняте стосовно Болгарії, держав Прибалтики, Румунії, Словаччини, Мальти та Туреччини. Протягом березня 2003 р. - лютого 2004 р. до Євросоюзу вступило 10 нових членів. Із 2007 р. членства в ЄС набули Болгарія і Румунія.

Політики та дослідники вважають, що «ЄС ще ніколи не стояв перед перспективою такого дивовижного розширення...». Унікальність подій полягає в тому, що в разі зростання чисельності населення майже на чверть ВВП збільшується лише на 5%, а дохід у розрахунку на душу населення становить 43% середнього рівня ЄС. За відносно низького рівня економічного розвитку країн ЄС залишається недосконалою структура виробництва та зайнятості. Це свідчить про додаткове навантаження на бюджет ЄС. Трансформація економік країн Центральної Європи, формування ринкових відносин та структур, подібних до європейських, дало змогу забезпечити країнам стабільно високі темпи зростання макроекономічних показників. Внаслідок значного розширення до ЄС увійшли країни, які мають удвічі-втричі нижчий рівень економічного розвитку, проте відносно дешеві природні і трудові ресурси. Лише тому старі члени Євросоюзу можуть витримувати конкуренцію з боку нових динамічних регіонів світу.

Проте площа всіх країн нової «дванадцятки» ЄС становить лише 10881,1 тис. км, а кількість населення - близько 105 млн. осіб. Якщо порівняти ці показники з параметрами України, то стає зрозумілим, що наша держава просто необхідна для формування повноцінної європейської інтеграційної системи.

⇒ Проблеми та перспективи входження України до ЄС

Власне вступ України до ЄС не означатиме автоматичної ліквідації безробіття, гострих соціальних та економічних проблем. Але наближення до ЄС дасть змогу залучити інвестиції потужних ТНК, що поряд з ефективним використанням коштів фінансово-промислових груп і населення дасть можливість модернізувати українську економіку у найближчі 10-15 років. При цьому зміниться стан структури промисловості, у якій тепер переважають паливно-енергетичні та металургійні галузі, різко зменшиться використання сировини й енергії, ефективніше використовуватиметься трудоресурсний потенціал нашої держави, зменшаться екологічні проблеми. Водночас не варто замовчувати або применшувати складність європейської інтеграції. Зрозуміло, що цей процес буде тривалим і непростим. Зокрема для України інтеграція в Європу означає зростання відкритості національної економіки та конкуренції з боку фірм країн - членів ЄС. Для окремих секторів виробництва і навіть регіонів це може мати досить несприятливі наслідки, проте потенційні втрати та здобутки від зближення з Європою перевищують можливі витрати та ризики. Уже сьогодні ЄС скасував повністю чи частково мита для українських товарів.

Для України основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії й поваги до прав людини тощо.

Соціальні вигоди інтеграції полягають у підвищенні рівня життя і добробуту, наближенні до високих європейських стандартів, особистої безпеки, освіти, охорони здоров’я, якості інформації, екології, вільного руху праці. У культурно-цивілізаційному аспекті європейська інтеграція - це входження до єдиної сім’ї європейських народів, повернення до європейських культурних традицій. Орієнтація на Європу дасть можливість Україні вирішити також багато проблем культурного розвитку, оскільки урядові кола Росії для збереження України у своїй зоні впливу, окрім політичних та економічних засобів, активно використовують експансіоністську культурну політику. Російська музика, що абсолютно неконкурентоспроможна на світовому ринку, активно поширюється на українських теренах. Вихід на захищений від неліцензованих підробок світовий культурний ринок допоможе покращити матеріальний стан наших митців.